Довідка про Закарпатську область

Територія Закарпатської області, принаймні, Притисянська рівнина, була заселена людьми дуже давно. При археологічних розкопках упродовж останніх 40 років було знайдено понад 100 поселень людей палеоліту, а на горі Сар поблизу Королева відкрито поселення, де люди жили на одному місці понад 1 млн. років.
Закарпатська область межує по державному кордону з Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, а в межах України - з Львівською та Івано-Франківською областями. Площа області 12,8 тис. кв.км. Близько 80% території займають гірські хребти, міжгірські долини і улоговини, а 50% зайнято лісом, тому на 1 жителя припадає лише близько 0,13 га ріллі. Чисельність населення, яке постійно проживає в області, (станом на 01.09.2003 р.) 1249,3 тис. чоловік. Щільність велика - 98,3 чол. на 1 кв. км (в Китаї - 128). Науковці вважають, що для нормального життєзабезпечення на одну людину потрібно 1,2 га землі, в тому числі 0,6 га для виробництва продуктів харчування. Зважаючи на критичне малоземелля, бідні грунти, гірський рельєф, сільське господарство в області не може бути провідною галуззю. Тому одним із напрямків розвитку краю вважається рекреація.
Область багатонаціональна. Тут сторіччями живуть підкар­патські русини, мадяри, румуни, словаки. Пізніше поселилися німці, роми (цигани), волохи, євреї, етнічні українці, росіяни та ін.
Історія свідчить про мирне співжиття корінних національних, етнічних і релігійних груп. Більшість населення офіційні джерела вважають українцями за національністю. Але частина корінних жителів не погоджується з цим і наполягає на поверненні історичної самоназви предків - підкарпатських русинів. Згідно офіційних даних при останньому переписі населення України в грудні 2001 р. русинами за національністю записалося 10,1 тис. чол. Це вже немало, якщо порівняти з останнім переписом населення СРСР. Тоді насмілилися записатися русинами... 16 чол. Русинів перейменовано на українців після другої світової війни, коли Підкарпатську Русь
було приєднано до СРСР. В 90-х роках XX ст. розпочалося чергове пробудження русинського етносу. Зареєстровано шість підкарпато (карпато-) русинських громадських організацій, кожні два роки скликаються Світові конгреси русинів, п'ятий відбувся в Ужгороді в 1999 р. Більше 20 держав, серед них Росія, визнанають русинів окремою національністю. Найбільше етнічних русинів проживає саме в Закарпатській області. Більш-менш компактно русини проживають в Словаччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Югославії. Є русини в Австралії, Південній Америці. За деякими даними, близько 640 тис. русинів налічується в Північній Америці куди вони емігрували в ХІХ-ХХ ст. Це друга за чисельністю (після Закар­патської області) русинська спільнота. Але офіційно в Північній Америці зареєстровано 12 500 русинів.
Русини - древній народ. Християнство вони прийняли у 863 році, тобто на 125 років раніше, ніж Київська Русь. Про «рутенів» (гатеп) на південних схилах Карпат є дані в працях древніх істориків. Щодо походження підкарпатських русинів, погляди вчених не співпадають. Предками русинів вважали(-ють) білих (західних) хорватів. Археологічні дослідження в селі Мала Копаня Виноградівського району, як і аналогічні знахідки в Земпліні (Сло­ваччина), дозволили професору В.Г.Котигорошку зробити сенсаційні висновки щодо етнічних і політичних процесів, які відбувалися на територіях сучасного розселення підкарпатських русинів в перших століттях нашої ери. Автохтонним населенням Верхнього Потисся він вважає даків - північні племена фракійців. Зрозуміло, що упродовж тисячоліть в самому центрі Європи етнічний склад населення не міг залишатися без змін. Тому можна погодитися із думкою Т.М.Поповича, що підкарпатські русини - це «сплав» близько деся­ти народів. Так склалося, що облаштувавши у важких природних умовах землю для проживання, підкарпатські русини, будучи мало-чисельним народом, не спромоглися створити власної держави. І в цьому доля підкарпатських русинів дещо нагадує історію україн­ців до 1991 р.
Вчені розрізняють кілька етнічних груп русинів. Найчастіше називаються бойки, лемки, гуцули. Але це наукова класифікація етносів, а населення області такого поділу майже не знало, принаймні, до 1946 р. - до входження Підкарпатської Русі до СРСР. Всі етнічні групи вважали себе русинами, хоч територіальне розрізняли долішнян (котрі жили в Притисянських долинах) і верховинців (котрі населяли гірські райони). «Науковий» поділ Д.І.Поп вважає політичним замовленням вже радянської доби, щоб розділити русинів і в такий спосіб легше було українізувати їх. Підкарпатські русини складають переважну більшість автохтонного населення краю. За науковою класифікацією корінних жителів с.Поляна відносять до русинів-лемків. Але мало хто з них знає про це. В селі Поляна станом на 28.03.2004 р. постійно проживало 3 270 чол.
Населення області - законослухняні громадяни. Як приклад, в Закарпатті в повоєнні роки практично не було націоналістичного руху, що відрізняє його від західних областей України, де спротив тоталітарному радянському режиму був поширений, особливо в сусідній Галичині. Можливо, тому, що «західняки» раніше, ще в 1939 р., відчули і зрозуміли, що таке сталінська влада. Закарпатці ж почали знайомитися з радянськими порядками лише з 1944 р. Менталітет корінного населення, котре до цього часу складає більшість, незалежно від етнічної належності чи національності, формувався в Центральній Європі на стику культур слов'янських та інших народів, котрі доповнювали одна одну і виховали у людей відносну толерантність до представників різних релігій та національностей.
Територія на південний захід від Вододільного хребта Карпат в різні часи входила до складу Болгарського царства, а під назвою Князівство білих хорватів - до Великоморавської держави. Хоч зараз провладні українські «дослідники» намагаються стверджувати, що південні схили Карпат колись могли входити до складу Київської Русі, історичних підтверджень цьому немає. Тому всі ці «теорії на замовлення» є голослівними.

частина 1 :: частина 2 :: частина 3

Полезная информация о курорте : Про Закарпатську область 1 2 3 :: Гідромінеральні ресурси Закарпатської області :: Відомості про курорт Поляну та його санаторії :: Як доїхати до санаторіїв :: Природа курорту Поляна :: Природоохоронні рекомендації для відпочиваючих :: Інформація для браконьєрів :: Клімат курорту :: Кліматолікування :: Діагностика у санаторіях :: Лікування на курорті Поляна у Закарпатті :: Лікування супутніх захворювань :: Ефективність лікування :: Про курси санаторного лікування :: Мінеральні води "Поляна Квасова" та "Поляна Купель" 1 2 3 4 :: Про передозування мінеральної води :: Проблеми застосування мінеральних вод :: Деякі правила застосування мінеральних вод :: Короткі відомості про хронічні запально-дистрофічні захворювання органів травлення :: Езофагіт, гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунку, хвороби оперованого шлунку, хронічний панкреатит, хронічний холецистит, жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз), постхолецистектомічні синдроми (ПХЕС), холангіт (ангіохоліт), гепатит, коліт, закреп (запор), функціональні захворювання органів травлення, ожиріння, подагра, цукровий діабет :: Механізми дії курортних факторів :: Бальнеологічна реакція :: Поради відпочиваючим 1 2 3 :: Профілактика «простудних» захворювань :: Як потрапити на лікування в санаторії Поляни :: Реклама1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21